Виховні заходи

Щедрування козачат

     Козачата довго готувалися до Меланки. Разом із Ліною Миколаївною та своїми батьками прочитали й обговорили багато цікавих книжок. Довідалися, що ще за сивої давнини напередодні Нового року (13 січня)  діти, молодь і дорослі ходили вулицями села чи міста, співали під вікнами різдвяні пісні, заходили до осель, вітали всіх з Новим роком, бажаючи їм щастя, здоров’я та щедрого врожаю. Розчулені і вражені господарі щедро винагороджували їх грішми та ласощами.

Не даремно Новорічний вечір називався щедрим. Нерідко щедрувальників запрошували до столу, на якому були пироги з сиром, м’ясом та іншою начинкою, гречані млинці, вареники зі сметаною, книші, ковбаси, ковбик, смачна кутя, а у заможних шанувальників українських традицій – обрядовий хліб, смажене порося тощо.

Чим не свято?!

Технологія навчання молодших школярів діалогової взаємодії та вмінь ставити пізнавальні запитання до описових і пояснювальних текстів

(виступ-представлення передового педагогічного досвіду вчителем Крівшенко Л.М.)

Крівшенко Л.М.,

учитель початкових класів КУ Сумська СШ І-ІІІ ступенів №25

ОРГАНІЗАЦІЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ ДІАЛОГОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ В МАЛИХ НАВЧАЛЬНИХ ГРУПАХ

ОГРАНІЗАЦІЯ  ДІАЛОГОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У МАЛИХ НАВЧАЛЬНИХ ГРУПАХ


 

Ліна Крівшенко,

учитель 1-В козацького класу КУ ССШ №25

ГОЛОВНИЙ ОРІЄНТИР ВИХОВАННЯ

МОДОШИХ ШКОЛЯРІВ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ

Козацький гарт духу й тіла викликає в козачат задоволення, захоплення й неабияке бажання бути сильними, спритними, витривалими, загартованими й непоборними. Цьому сприяють цілюще повітря, прохолодна вода, фізичні випробування, збалансоване харчування й козацькі кричалки, які гуртують, кличуть до дії, підбадьорюють, повчають, знімають утому, залучають незадіяні внутрішні резерви людини на виконання надважкої роботи.

Допитливим розумом, душею й серцем проникають козачата в таїни природи. Навчаються вдивлятися й бачити, услухатися й чути, помічати будь-які сліди лісових мешканців і за ними визначати поведінку тварин, розуміти мудрі взаємозв’язки природного середовища та свою причетність до їх збереження.

 

У дитячій козацькій чоті зростають не просто козачата. Це нехай і маленькі, але сильні й вольові люди, які здатні на такі величні справи, що часто не під силу нашим дорослим співвітчизникам. Суть дитячої суспільно корисної діяльності не тільки в прояві турботи й доброти. Вона набагато глибша, бо дає можливість козачатам виховувати у собі почуття особистої гідності від виконаного громадського обов’язку.




 

Козачата мають природну потребу наслідувати відважних козаків і воїнів-визволителів. Вони залюбки беруть участь у заходах, які формують у них хоробрість, відданість своїй справі, цілеспрямованість, наполегливість у досягненні мети, відповідальність, жертовність в ім’я розквіту країни. Такими якостями володіють ті педагоги КУ ССШ №25 та козаки-наставники,   які пліч-о-пліч самовіддано працюють з учнями козацьких класів.