Ліна Крівшенко,
учитель 1-В козацького класу КУ ССШ №25
ГОЛОВНИЙ ОРІЄНТИР ВИХОВАННЯ
МОДОШИХ ШКОЛЯРІВ У КОЗАЦЬКОМУ КЛАСІ
Постановка проблеми. Розбудова незалежної держави, відродження і розвиток сучасної школи потребує насамперед посиленої уваги до всебічного розвитку підростаючого покоління. Для вирішення останнього необхідно мати чітке бачення того провідного виховного ідеалу, який уособлює в собі найкращі якості українського козака і зумовлює головну мету навчально-виховного процесу в козацькому класі.
Основні завдання авторського дослідження. Виділити й охарактеризувати головний орієнтир виховання молодших школярів на засадах козацтва. На основі дослідження козацької спадщини спрямувати погляди сучасних педагогів на доцільності виховання в козачат любові до рідного краю, шанобливого й господарського ставлення до природи, працелюбності, розумової активності, людської гідності й готовності до захисту Вітчизни.
Основні здобутки проведеного дослідження. У процесі дослідження ми дійшли висновку, що основним виховним ідеалом є образ українського козака, який, починаючи з 15 століття був і залишається самовідданим борцем за незалежну українську державу. Образ козака увібрав у себе найкращі риси представників українського народу: освіченість, шанобливе ставлення до рідної мови, волелюбність, нескореність духу, витривалість, кмітливість, дотепність, шляхетність, гідність, мужність, безмежну відданість своєму народу та православній вірі. Саме такі чоловічі якості цінувалися у Січовому товаристві та понад усе шанувалися українським народом.
Історична спадщина змальовує неабияку красу й велич українського козака, його національну гідність, взірцевий патріотизм і невгамовний гнів до поневолювачів рідної країни.
Козаків наслідували малі й дорослі, за покликом душі йшли до Січового товариства, щоб там вдосконалюватися в бойових мистецтвах та разом відстоювати свої вольності.
Не випадково козаків у всьому світі прославляли й захоплювалися їх звитягою та подвигами в ім’я рідного народу, шанували за вірність службовому обов’язку, відвагу, витривалість, лицарську гідність, порядність, непокірність чужій волі та невибагливість до побуту, військову вправність, життєву мудрість і хитрість до підступного ворога.
Так, наприклад, італійський професор Доменіко Чомполі, що досліджував козацтво в Україні, захоплено писав «Козаки – це надзвичайно симпатичні типи слов’янського племені, горді, відважні лицарі, які сміливо дивляться у вічі смерті, завжди готові на двобій з нею. Шабля – його хрест, перемога – його бог, а пісня є його молитвою…».
Французький інженер Боплан в «Описі України» відзначає, що козаки кмітливі й проникливі, дотепні та надзвичайно щедрі, дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя. Вони добре загартовані, легко переносять спеку й холод, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні, сміливі, відчайдушні. Вони високі на зріст, вправні, енергійні, відзначаються міцним здоров’ям. Таких чи інших похвальних характеристик чужоземцями українських козаків можна ще навести чимало [1]. Усе це ще раз переконує нас в тому, що саме козак є тією досконалою людиною, тим орієнтиром, на який ми маємо опиратися у вихованні учнів козацьких класів.
Отже, козацька педагогіка з виховним ідеалом запорозького козака, січовими школами, патріотичними і ліричними піснями може і сьогодні стати головною базою для виховання й гуртування наймолодшої генерації нашої країни в козацьких класах. Вона застерігає нас від помилок, навертає на шлях істини, спонукає до розвитку здібностей, розуму, таланту, уміння використовувати здобуті в школі знання у життєвих ситуаціях, що в свою чергу забезпечує сприятливі умови для творчої самореалізації козачат.
Насамкінець зазначимо, що козацька педагогіка не тільки проповідує свій виховний ідеал, а й неухильно дбає про його утвердження в житті. Вона невтомно і мужньо його відстоює й обороняє.
Батьки відають своїх дітей до козацьких класів із сподіванням, що вони в майбутньому стануть всебічно розвиненими, міцними, здоровими, освіченими, витривалими душею й тілом, самостійними, чесними, працьовитими, національно свідомими, гідними синами й дочками свого народу, справжніми патріотами України з активною життєвою позицією.
Для формування вищеозначених якостей ідеалу, на прикладі якого виховуються учні 1-В козацького класу КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №25, м. Суми Сумської області дітей постійно залучають до різноманітних видів практичної діяльності.
Так, з метою виховання у козачат любові до природи, що є невід’ємною складовою патріотичного, екологічного, естетичного, трудового виховання, мотивуємо їх разом з батьками до практичної природоохоронної, природо поліпшуючої, пізнавальної діяльності. Таким чином на території школи було створено козацький ліс, до якого діти ходять щодня. У козацькому лісі є живий мурашник, лисяча й вовча нори… Тут козачата навчаються розпізнавати дерева, кущі, трави, доглядати за ними, приваблювати до лісу птахів дуплогніздників; оволодівають навичками спостережень за рослинами й тваринами; досліджують природні причинно-наслідкові зв’язки, способи живлення тварин плодами рослин. Вчаться визначати птахів за видом, віком, статтю. У навчальному лісі шестирічні козачата вчаться орієнтуватися за місцевими ознаками, безшумно пересуватися, непомітно й нечутно підкрадатися до птаха, звіра, тривалий час стежити за тваринами, вивчати їх поведінку, сліди життєдіяльності, що добре знали і використовували у буденному і військовому житті наші славні пращури – козаки.
Вихованню національно свідомого громадянина з активною громадською позицією підпорядковано багато видів суспільно корисної, особистісно-значимої для шестирічних козачат діяльності, яка в першу чергу задовольняє їх природні потреби: участь у створенні туристсько-екологічних маршрутів і подорожей по них; в облаштуванні спільно з дорослими місць відпочинку та козацького гарту в лісових масивах і парках, на берегах річок, ставків, озер; виконання різноманітних посильних доручень, які для козачат є проявом довіри та серйозного ставлення до них дорослих.
Суспільно корисною діяльністю шестирічних козачат є і праця з самообслуговування в класі, їдальні, пришкільному таборі, мандрівках у природу, виконання тимчасових і постійних доручень, участь у поліпшенні шкільного життя, розвиток почуття відповідальності за доручену і самостійно виконану справу.
Життя козацьких класів насичене цікавим і потрібним для розвитку змістом. Вони оволодівають навичками різноманітних видів боротьби, навчаються стройовим вправам, займаються живописом і танцями. Особливоприваблюють маленьких козачат мандрівки в природу, які сприяють не тільки якісному засвоєнню здобутих у школі знань, а й оздоровленню та загартуванню дитячого організму. Неймовірну радість і захоплення викликають у козачат маршрути, які ведуть їх до нових відкриттів. А їх немало. Наприкінці вересня дітям пощастило знайти й дослідити новий для Сумської області, рідкісний їстівний гриб – ліофіл в’язовий. До цього в лісостеповій зоні його знаходили тільки один раз на Полтавщині.
Козачата пишаються тим, що є постійними і бажаними учасниками всіх загальноміських військово-патріотичних заходів. Учасники Великої Вітчизняної війни і бойових дій у різних гарячих точках світу є для козачат яскравим прикладом справжнього патріотизму з проявами героїзму, відваги, звитяги, вірності військовому обов’язку. У спілкуванні з ними діти проникають повагою до воїнів-визволителів, намагаються бути схожими на них, для чого випробовують себе у різних екстремальних ситуаціях, сумлінно навчаються, займаються спортом.
Висновок. Виховна робота, що здійснюється у процесі суспільно-корисної діяльності сприяє більш швидкій соціалізації маленьких членів козацької громади, розвитку їх творчої активності, відчуттю особистої гідності та значущості, нехай і маленького, але важливого вкладу в поліпшення добробуту міста Суми. Діяльність шестирічних учнів, спрямована на розвиток якостей обраного виховного ідеалу, дає можливість для налагодження у козацькому класі оптимального навчально-виховного процесу, що забезпечує формування свідомого, соціально активного громадянина, здатного в майбутньому робити кардинальні зрушення в економічному, освітньому, культурному розвитку рідної Вітчизни.
Література
- Педагогіка в запитаннях і відповідях: Навч. посіб. / Л.В. Кондрашова, О.А. Пермяков, Н.І. Зеленкова, Г.Ю. Лаврешина. – К.: Знання, 2006. – 252 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
- Січинський В. Чужинці про Україну. / В. Січинський. – Львів, 1991. – С.14–49.
|
