ОГРАНІЗАЦІЯ ДІАЛОГОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У МАЛИХ НАВЧАЛЬНИХ ГРУПАХ
Діалог супроводжує людину протягом усього життя. Щойно дитина навчиться вимовляти кілька слів, як вона на підсвідомому рівні починає шукати або вибирати собі співрозмовника. Я вважаю, що перший діалог людини починається вже тоді, коли вона підтримує мамину колискову, підспівуючи оте «А-а-а…» невпевненим тихим голосочком. Щойно дитина зіпнеться на ноги, візьме в руки іграшку, їй уже потрібне невеличке товариство, група дітей, їй же самій подібних, бо з матусею стає не так цікаво, інтереси і потреби різні.
Напевне кожному з вас доводилося спостерігати, як спілкуються діти в грі з друзями, прислухатися який діалог вони ведуть…
Причому зазвичай гра виходить кращою і веселішою в невеликій групі, де збираються діти зацікавлені тим, у що граються.
Отже групова діяльність – це природо відповідна дитяча потреба, яку доцільно використовувати в навчальній діяльності молодших школярів.
Дитячий діалог як і діалог дорослих відбувається у процесі спілкування, при цьому дитина самовизначається, виявляє свої індивідуальні особливості: активність, пасивність чи споглядання за діями інших. У такій діяльності виявляються активісти та лідери, яких згодом наслідують однолітки. За формою взаємодії можна судити про комунікативні вміння або їх відсутність, про риси характеру дитини; за специфікою організації мовлення — про загальну культуру та грамотність або їх недостатній рівень. Як бачимо на відео, мовлення учнів не відповідає літературним вимогам.
За групової організації навчальної праці вчитель мас змогу керувати навчальною роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі, та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між ним та учнями набувають характеру співпраці, оскільки на запитання, які виникають в учнів, він відповідає, безпосередньо втручаючись в роботу груп. Крім того, під час групової діяльності учні спілкуються між собою, допомагають один одному, співпрацюють.
Групова навчальна діяльність сприяє активізації і результативності навчання учнів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, уміння доводити і відстоювати свою точку зору, прислухатися до думки товаришів, культури ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці. Навчання в групі формує й організаторські якості, адже учні вчаться розподіляти обов'язки, спілкуватися між собою, вирішувати конфлікти, які виникають у спільній діяльності.
За групової форми навчальної діяльності учні протягом одного і того самого часу виконують значно більший обсяг роботи, ніж за інших форм, виявляють високу результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь, передусім уміння співпрацювати. Більш продуктивними є формування мотивів навчання, розвиток гуманних стосунків між дітьми, а також таких елементів навчальної діяльності, як планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль.
Залежно від змісту та мети навчання для початкової школи найбільш прийнятними є такі інтерактивні методи організації роботи в малих навчальних групах: дружня дискусія, діалог, синтез думок, спільний проект, пошук інформації, акваріум, два-чотири-всі разом, обери позицію, симуляції, карусель, прес, ток-шоу тощо.
Успішна діяльність інтерактивних груп, безумовно, залежить від якості безпосереднього, а частіше опосередкованого управління з боку педагога, який має бути дуже уважним при формуванні малих інтерактивних груп, де важливо створити необхідний, за словами В. Сухомлинського, «інтелектуальний фон», коли на досягнення сильного учня весь час орієнтуються більш слабкі учасники цієї групи.
В інтерактивних групах діти найбільш успішно оволодівають запланованим рівнем досягнень у комунікативній діяльності, інтенсивно обмінюються різними формами запитань, виправляють помилки одне одного, оперативно створюють різні описові тексти за допомогою відповідного ряду запитань. Слабкі на початку роботи учні досить швидко піднімаються до рівня успішних, оскільки отримують належну оперативну допомогу при створенні і вдосконаленні власних освітніх продуктів.
Таким чином, в інтерактивних групах на більш якісному рівні відбувається вдосконалення основ комунікативної культури молодшого школяра, активізації учнівської запитальної діяльності за допомогою всіх трьох складових навчання – позитивної мотивації, успішних операційних кроків і своєчасної діагностики, корекції та оцінки вмінь запитувати і створювати на основі запитань базові для початкової школи описові й пояснювальні тексти.
| 