Технологія навчання молодших школярів діалогової взаємодії та вмінь ставити пізнавальні запитання до описових і пояснювальних текстів
(виступ-представлення передового педагогічного досвіду вчителем Крівшенко Л.М.)
СЛАЙД 1
Упродовж трьох років на базі комунальної установи Сумська спеціалізована школа №25 учителі-еспериментатори початкових класів працюють над реалізацією та вдосконаленням «Дидактичної технології навчання молодших школярів діалогової взаємодії та вмінь ставити пізнавальні запитання у процесі оволодіння описовими знаннями й уміннями», яка є масштабною частиною довготривалої регіональної дослідно-експериментальної роботи школи і кафедри педагогічної творчості та освітніх технологій СумДПУ імені А.С. Макаренка на тему «Педагогічне забезпечення самореалізації пізнавально-творчих якостей учнів в еристичному навчанні гуманітарних дисциплін». Автор технології й науковий керівник експерименту – професор М.О. Лазарєв. Досвід роботи вчителя початкових класів Крівшенко Л.М. з упровадження технології в навчально-виховний процес початкової школи вивчено, узагальнено й упроваджується в закладі.
Експеримент з навчання молодших школярів діалогової взаємодії та вмінь ставити пізнавальні запитання займає провідне місце в розвитку їх розумових і евристичних здібностей. Не випадково на базі нашої школи була проведена Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю провідних науковців. Результати експерименту вразили освітян-науковців, тому вони внесли пропозицію проводити цей експеримент на Всеукраїнському рівні. На інноваційному досвіді роботи школи І ступеня КУ Сумська СШ І-ІІІ ступенів №25 з упровадження технології навчання дітей запитальної діяльності, було підготовлено та захищено 4 дисертаційних дослідження на здобуття вченого звання «кандидат педагогічних наук». З’явилися пропозиції щодо узагальнення та поширення досвіду роботи школи з навчання молодших школярів діалогової взаємодії на теренах України.
Учителі-експериментатори Онук Ольга Володимирівна, Токарєва Зоя Василівна, Крівшенко Ліна Миколаївна, Агеєва Галина Михайлівна, Кравченко Алла Володимирівна, Тертишна Світлана Іванівна – це ті особистості, які дарують учням відчуття краси педагогічної дії, в процесі якої вихованці самовдосконалюються, самостверджуються, творчо зростають, стають гідними громадянами, нашого суспільства.
У чому ж суть нашої експериментальної роботи?
Насамперед – це апробація оновленої технології евристичного навчання у сучасному навчально-виховному процесі початкової школи. На її основі через запитальну діяльність ми намагаємося навчити дитину продуктивно мислити, здійснювати особистісні відкриття, формувати думку та самореалізовувати свої пізнавально-творчі здібності. У процесі цієї діяльності ми переходимо від традиційного діалогу «учитель-учень» до діалогу «учень-учень», «учень-учитель-учень», удосконалюючи таким чином систему особистісно зорієнтованого навчання.
Кожне запитання учня є його творчим продуктом, стає «золотим ключиком» до формування пізнавально-творчої особистості, здатної висувати припущення, будувати свій індивідуальний освітній шлях.
Потреба ставити запитання – природна риса дитини, завдяки їй проходить бурхливий емоційний та інтелектуальний розвиток маленької особистості. Саме тому для прискореного розвитку необхідного кола знань, здібностей та вмінь потрібно надавати дітям можливість на кожному уроці задавати якнайбільше змістовних запитань, пов’язаних з навчальною темою, а паралельно з цим навчати учнів правильному запитуванню – по суті й по формі. Таким чином, діалогова взаємодія, де ініціатива свідомо віддається учневі, дозволяє вчителю більш ефективно навчати своїх вихованців ставити запитання і тим самим активізувати своє учіння.
У ході проведеного дослідження нами чітко визначені найбільш сприятливі педагогічні умови й основні етапи та способи навчання молодших школярів запитальної діяльності.
СЛАЙД 2
Перший етап – підготовчий. На цьому етапі ми маємо обережно підводити дитину до довірливої суб’єкт суб’єктної взаємодії, як основи її розвитку й успішного навчання та готувати до паритетних відносин з учителями. Не тільки надавати школярам право ставити запитання вчителю, а й постійно мотивувати до цього. Таким чином ламати стереотипи й формувати в учнів усвідомлення того, що в школі запитують не тільки вчителі, а й діти.
Свої найперші запитання діти будують, наслідуючи вчителя, методом дублювання – запитують так, як це робив учитель. Іншими словами питання, поставлене вчителем, слугує зразком для наслідування, копіювання. Зразок вчителя є тим способом, який супроводжує учнів на протязі всього процесу опанування запитальною діяльністю й використовується з метою навчання їх правильної побудови мовленнєвих конструкцій та формування вмінь будувати такі чи подібні висловлювання. Реалізуючи підготовчий етап, учителі надають зразки запитань до слів, словосполучень, речень та різних видів описових текстів. При цьому демонструють, як запитати про певний предмет, явище, подію. Постійно делікатно виправляють мовні неточності як у побудові запитань, так і у висловлюваннях учнів. Перший елементарний зразок набору запитань до опису учні отримують в першому класі. Цей зразок простий, але дуже дієвий у плані збагачення активного словника учнів через пошук нових ознак для опису запропонованих предметів. Діти вчаться через постановку запитань бачити суттєві ознаки предметів. Для оптимізації діалогової взаємодії учитель доповнює мовленнєві ситуації живим спогляданням, ілюстративною, текстовою або ігровою діяльнісною опорою. Цей прийом оживляє в дітей вже наявні враження, пробуджує уяву, якоюсь мірою підказує план, композицію, спонукає до діалогу.
ВІДЕО 1
Ефективним видом діяльності з навчання учнів ставити запитання є робота з деформованими реченнями, текстами. Пропонуючи дітям відновити деформоване речення, учитель має звернути їх увагу на те, що перечитавши групу слів, до неї можна поставити питання так, що із відповіді утвориться речення. Поряд з цим учитель вчить дітей ставити до речення всі можливі запитання як репродуктивного, так і евристичного характеру.
СЛАЙД 5
ВІДЕО 2
Другий етап – це застосування опорних питальних слів при побудові запитальних речень. На цьому етапі для підведення учнів до побудови потрібних запитань до готового речення, тексту учитель надає опорні таблиці як з окремими питальними словами, так і з послідовними їх наборами, бо для того щоб щось описати, учень повинен знати на які питання потрібно відповісти.
СЛАЙД 6
Так, наприклад, до описового змісту навчального матеріалу або вправи доречно використати разочок послідовних запитальних слів: хто?, що?, де?, як?, на чому?, з чого?, який?, а до пояснювального – чому?, для чого?, чи можна?, а якщо порівняти?.. Такий підхід сприяє знаходженню шляхів застосування потрібних питальних слів у різних ситуаціях, формуванню вмінь щодо цілісного висловлювання думки при переказі описового або пояснювального тексту, розвитку зв’язного мовлення й логічного мислення дітей.
ВІДЕО 3
СЛАЙД 7
Третій етап – це навчання учнів відбору запитань до різних видів текстів. На цьому етапі діти знайомляться з поняттям «банк» або набір запитань. Працюючи з готовими наборами запитань, спочатку вчитель пропонує дітям потрібні описові матеріали (наприклад, твори), організовує їх колективний аналіз. Дає зразок, як, користуючись опорою, висловити думку зв’язаними за змістом реченнями.
ВІДЕО 4
На цьому етапі для навчання учнів ставити запитання в логічній послідовності доречною й важливою є робота на співвідношення назви пунктів плану з планом, поданим у вигляді питальних речень.
ВІДЕО 5
Організована таким чином робота допомагає дітям побачити, що логічний ряд запитань, дає можливість швидко скласти розповідь як усну, так і письмову. Учні бачать перед собою два види плану, за якими можна скласти одну й ту ж розповідь, які запитання допоможуть описати події, явища тощо. Вони усвідомлюють, що план майбутньої розповіді, поданий у вигляді назв, також вимагає відповіді на логічний ряд запитань, чим більше поставлено запитань, тим багатшим буде твір.
Після того як учні навчаться самостійно вибирати запитання з банку до готових текстів, вони переходять до опанування способом самостійного створення текстів-описів за відібраними з універсального банку запитаннями.
СЛАЙД 8
Універсальний банк запитань являє собою узагальнений набір запитань, наприклад для опису будь-якої пори року на основі власних спостережень, для опису картини, зовнішності людини, тварини тощо. Діти мають вибрати ті запитання, які найбільше підходять до того, про що вони хочуть сказати.
СЛАЙД 9
Такі робочі матеріали складаються дітьми колективно в ході аналізу художніх і наукових текстів-описів та інших джерел висловлювання (картин, ілюстрацій, спостережень явищ навколишнього світу тощо).
ВІДЕО 6
Розвинена уява більшості дітей, сформоване за допомогою педагога лексичне багатство мовлення, правильна побудова логічного ряду запитань до опису реальної картини сприяли створенню справжнього художнього й емоційного багатства бачення і виразного словесного відтворення безмежної краси природи, оскільки «… творче натхнення дитини розпочинається з того, що слово як духовне багатство особистості стає будматеріалом, з якого дитина творить.» (Павленко Л.П.)
СЛАЙД 10
Четвертий етап передбачає організацію самостійної пізнавально-творчої роботи учнів зі знаходження логічного ряду запитань і створення на їх основі простих описових та пояснювальних текстів. Формування самостійності учня передбачає активну взаємодію вчителя і учня. Навички і вміння самостійної роботи в учнів формуються не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включаються у навчальний процес. Велике значення має висока майстерність учителя, його керівництво активною, пізнавальною діяльністю учня; логіка педагогічного процесу; створення проблемної ситуації на уроці; правильна і раціональна організація видів самостійної роботи, пов'язаної з подоланням учнями певних труднощів, підведення підсумків виконання.
На цьому етапі завдяки органічній взаємодії слова й унаочнення, діти вчаться висловлювати свої думки власними зусиллями, а не «зшивають» їх із чужих фраз. Саме тому вправляння у спостережливості, спогляданні предметів, виділення їх ознак є кращим засобом, за допомогою якого можна досягти самостійності, розвивати дар слова (К.Д. Ушинський). Колективне складання логічного ряду запитань для майбутнього твору на перших порах цього етапу дозволяє окремим дітям помітити ті особливості описуваних предмета, події, ситуації чи явища, на які без однокласників, вони можливо й не звернули б уваги.
ВІДЕО 7, 8
СЛАЙД 11
Для навчання учнів ставити запитання в логічній послідовності досить ефективною є робота з серією малюнків для створення більш простих текстів-розповідей. Тут знову ж таки на перших порах у складанні послідовного ряду запитань надається перевага колективній самостійній роботі учнів під керівництвом учителя.
П’ятий етап – це освоєння учнями простих і ускладнених запитань для побудови складних описових і пояснювальних текстів. На даному етапі гарним допоміжним способом навчання учнів запитальної діяльності є Ромашка запитань Блума.
Ромашка запитань створена відомим американським педагогом і психологом Бенджаміном Блумом з метою формування у дітей рівнів пізнавальної діяльності (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінка). Сьогодні дана методика є досить популярною у сфері освіти. Її сутність полягає в тому, що перед дітьми ставиться певне завдання або тема, яку необхідно зрозуміти, вивчити. Для розуміння потрібно придумати і скласти серію із шести типів запитань (прості, уточнюючі, інтерпретаційні, творчі, оціннні, практичні). Найкращий спосіб – це намалювати ромашку і записати на її пелюстках запитання.
СЛАЙД 12
Відтак, шість пелюсток ромашки – шість типів питань. Досвід використання цієї стратегії показує, що учні різного віку (починаючи з першого класу) розуміють значення усіх типів питань і можуть навести свої приклади, але за умови, що вони мають стартовий, опорний зразок для побудови кожного виду запитань. Для цього вчителі експериментальних класів виготовляють шість ромашок, на пелюстках яких написані зразки запитань, а в пуп’янку – вид питання. Усі шість ромашок кріпляться на передній стіні класу як таблиці-опори.
Варто зазначити, що важливим на всіх етапах є й навчання учнів діалогу як привабливої інтелектуальної та емоційної гри, якою, до речі, можна педагогічно управляти, мотивуючи дітей тим, що в такій формі можна швидко, міцно й досить легко засвоїти матеріал, але при цьому учневі потрібно діяти активно і не боятися зробити помилку, бо вона ніяким чином не карається, а свідчить про сміливість думки і пошуку, стає необхідним кроком до успіху.
Як показує досвід роботи, найбільш ефективно діалогова взаємодія учнів реалізується в організації співпраці в малих інтерактивних групах.
Найбільш продуктивний рівень співпраці діти виявляють при наступних умовах:
а) якщо в групах створено клімат комфорту для дітей;
б) якщо методичні прийоми, що використовує вчитель, сповнені високих прагнень гуманістичного відношення до школярів і спрямовані на розвиток їхньої особистості;
в) якщо стосунки між учителем і учнями набувають характеру співпраці (опосередковане керівництво);
г) якщо правильно сформовані групи (мають приблизно однаковий інтелектуальний потенціал).
Варто відзначити, що саме в інтерактивних групах діти найбільш успішно оволодівають запланованим рівнем досягнень у запитальній діяльності, тому що саме на просторі такої групи учні найбільш інтенсивно обмінюються різними формами запитань, виправляють помилки одне одного, спроможні оперативно створити різні описові тексти за допомогою відповідного ряду запитань. Співпрацюючи в групах, слабші учні досить швидко піднімаються до рівня успішних, бо наслідують і запитують сильніших, одержуючи цим самим оперативну допомогу при створенні й удосконаленні власних освітніх продуктів.
Таким чином, в інтерактивних групах відбувається вдосконалення учнівської запитальної діяльності за допомогою всіх трьох складових навчання – позитивної мотивації, успішних операційних кроків і своєчасної діагностики, корекції та оцінки вмінь запитувати і створювати на основі запитань базові для початкової школи описові та пояснювальні тексти.
ВІДЕО 9
СЛАЙД 13
Шостий етап – діагностико-оцінювальний. Він включає проведення контрольних робіт для встановлення рубіжних і підсумкових навчальних досягнень учнів з комплексу вмінь запитальної діяльності (на рівні вимог до даного класу), проведення самооцінювання, взаємооцінювання, індивідуального та колективного оцінювання роботи в групі з умінь учнів добирати й користуватися різними видами простих і ускладнених запитань.
СЛАЙД 14
Ми розробили рівні, критерії і показники сформованості у молодших школярів умінь ставити запитання. На діагностико-оцінювальному етапі, починаючи з 2 класу, учні вчаться добирати серії запитань за якими можна перевірити якість засвоєння навчального матеріалу даного уроку або теми, застосовуючи на перших порах метод «заздалегідь підготовленого учня» та проведення ситуативної ділової гри професійного спрямування «Я – учитель!». Застосування цього способу покращує знання учнів, вчить контролювати відповіді, виправляти помилки і є значимою для дітей діяльності. Згодом діти стають здатними самостійно підготувати один одному письмові завдання, або запитання для опитування.
ВІДЕО 10, 11
Отже, представлений досвід роботи вчителя Крівшенко Л.М. з реалізації дослідницько-експериментальної «Дидактичної технології навчання молодших школярів діалогової взаємодії та вмінь ставити пізнавальні запитання у процесі оволодіння описовими знаннями й уміннями», дає підстави вважати, що організація навчання вчителів і учнів способам діалогової взаємодії, зокрема, – прийомам запитальної діяльності як епіцентру навчального діалогу – являє собою завершену, комплексну дидактичну систему, яка включає діалектично пов’язані між собою навчальні етапи і відповідні їм способи пізнавально-творчої (евристичної) роботи і вчителя, і учнів.
Технологія навчання молодших школярів діалогової взаємодії та вмінь ставити пізнавальні запитання у процесі оволодіння описовими знаннями й уміннями сприяє поліпшенню пізнавальної активності молодших школярів, швидкому, міцному та якісному засвоєнню навчального матеріалу, наданню оперативної підтримки слабким учням, зростанню їх до рівня успішних, налагодженню співпраці та доброзичливих взаємостосунків учителя з учнями, що неодмінно оптимізує весь навчальний процес.
| 