Козацький гарт формується в процесі спільної діяльності чоти, рою, застави. Важливу роль у цьому відіграють такі змагання між роями, як, наприклад, перетягування тонкої надміцної козацької линви з гарматними петлями під час перепочинку на багатокілометровому маршруті.
Гуртуванню козачат, відчуттю козацького ліктя, справжнього побратимства сприяє гра «Лава на лаву!». Вона виховує хоробрість, відвагу, почуття відповідальності за загальну справу, бо команда, у якій упав чи роз’єднав руки хоч один член рою, вважається переможеною.
Бойові вправи з козацькими батогами викликають захоплення й заздрість усіх спостерігачів за такими, на перший погляд, небезпечними козацькими розвагами. Та в умілих руках козачат застосування цих «гнучких методів» боротьби формує дух і створює яскраве видовище.
Фізичному вихованню козачат приділяється в чоті особлива увага. Ні сонце, ні вітер, ні дощ не стають на заваді козацькому гарту. Козачата використовують для свого фізичного розвитку будь-які природні об’єкти, спортивні майданчики з нестандартним обладнанням.
Сміливість, зосередженість уваги, вправність і міць у руках формуються в козачат при оволодінні прийомами бойового мистецтва з використанням палиці. Тут ні на мить не можна розслаблятися. Палицю при захисті треба тримати міцно, упевнено відбиваючи удари уявного ворога.
Збивання один одного з колоди мішком із сіном – улюблена розвага козачат. У поході чи в таборі ця гра завжди викликає і захоплення, і сміх. Вона піднімає настрій і знімає втому. Завдяки їй діти впевнено йдуть по колоді, долаючи водні перепони.
Сильні, натреновані багатьма подорожами козачата, долають водні та будь-які інші перепони, не знімаючи з себе важких рюкзаків. Вони завжди дотримуються дистанції й інших правил пересування в дикій природі, одне з яких – найдосвідченіший член громади є замикаючим.
Подолання широких річок і глибоких ярів навісною переправою – вершина дитячої козацької майстерності в туристсько-екологічній діяльності. Їй передують прикладна творчість з вузликової гімнастики, тривалі тренування з оволодіння основними навичками туризму.
Навички з орієнтування на місцевості за компасом і картою знадобилися козачатам під час обласних змагань «Стрекоза-2013», де козацька чота КУ Сумська СШ №25 посіла І місце й стала для всіх прикладом дисциплінованості, згуртованості, єдності командних дій.
Генератором ідеї створення кричалок, декламацій, гасел став генерал-полковник Віктор Лях. Він і сам залюбки разом з дітьми вигукує їх, бо на власному досвіді переконався, що в умовах таборування вони є джерелом пробудження найкращих внутрішніх якостей козачат і в роботі, і у творчості.
«Хлюпоче синя річечка, водичка просто клас! Купатись дуже хочеться! Пустіть, будь ласка, нас!» – вигукують козачата до тих пір, поки Ліна Миколаївна не дозволить їм разом з дорослими козаками-наставниками насолодитися прохолодою річкової води.
Клич предків спонукає маленьких козачат до стрімкого невпинного лету в річкову блакить, щоб досхочу накупатися, змити з себе негативну буденність, залишити тут утому, набратися сил, удосталь назмагатися, засмагнути і, звичайно, подихати через очеретинку, як бувалі козаки.
Ліна Миколаївна отримує справжнє задоволення тоді, коли козачата на лоні природи реалізовують свої дитячі мрії, набувають життєвої мудрості, зростають здоровими, мужніми, сміливими, здатними в майбутньому на практиці реалізувати знання та вміння, здобуті в козацькій чоті.
Якщо творчо підходити до козацького гарту, то будь-який предмет може стати гарним тренажером для фізичного вдосконалення. Щойно козаки випрягли коня, а козачата вже зайняли його місце і з неабияким азартом катають кашовара, який не встиг зійти з фаетона.
Основні навички з оздоровчого масажу, які козачата отримали під час літнього таборування, знадобилися Васі Андрущенку для реабілітації свого інструктора, яка впала на ролеродромі. Він вправно зняв больовий шок і з неприхованою радістю демонстрував уміння козацького цілителя.
Джерело: http://Ліна Миколаївна | 