Ось яка ти, яглиця звичайна! Рятівнице-годувальнице козаків! Тобою загоювали рани, лікували ураження суглобів та хвороби шлунку, уживали свіжою як замінник капусти для юшок, борщів. І понині навесні з твого листя виготовляють вітамінний салат.
Цибуля ведмежа – рослина тінистих і мішаних лісів Полісся. Занесена до Червоної книги України. Стебла й листя й понині в козацьких родинах уживають свіжими, солять і маринують. Вона очищує кров, знижує кров’яний тиск, убиває гостриків тощо.
Козаки знали, що кропива дводомна має загальнозміцнюючі властивості, які поліпшують обмін речовин і позитивно впливають на весь організм людини. Її свіжим соком козаки лікували рани й запрілості. У ній зберігали м’ясо та рибу.
Татарник колючий – дуже гарна рослина, яку використовують при створенні куточків краси. Козаки вживали її як протизапальний та підбадьорюючий засіб. Цінували рослину й за те, що вона не виявляє побічної шкідливої дії на організм.
Це вам, діти, не мутант-кульбаба! Це – «дідух» козельця лучного, лакомого харчу щигликів. Козаки цінують цю їстівну рослину. З неї готують салати, вінегрети, уживають як цвітну капусту. Узимку порошком з листя заправляють супи.
Ну і диво стрілось нам: серед синеньких братів білий пролісок зацвів! «Може, це рослина-альбінос? – думали козачата. – А може, вона належить до іншого виду рослин?». Невдовзі відповідь було знайдено…
Шавлія викликає особливий інтерес в осіб жіночої статі. Її вживання зовні та внутрішньо зберігає жіночу чарівність, сприяє омолодженню шкіри, що значно приховує вік… Шавлія – чудовий цілющий і ароматичний компонент багатьох трав’яних чаїв.
Щовесни козачат приваблює місцина в луках, де квітне мак декоративний – рослина настільки важлива для українців, що її освячують на Маковія й Спаса. Для козаків мак є прикладом того, що навіть маленьке та дрібненьке, якщо воно в єдності, то має велику силу.
Під час обстеження місця відпочинку дикої кози Роман Примак першим виявив її слід і встановив, що він належить самці косулі. Козачата на цьому місці знайшли ще й шерстинки цієї тварини, а неподалік – її екскременти та інші сліди життєдіяльності.
Щойно равлик умостився на руці Ліни Миколаївни та виставив свої ріжки, як козачата голосно й весело привітали його закличкою: «Павлику-равлику, вистав свої ріжки, тобі два, мені – два! Поділимось обидва!». Потішилися й залишили його на стовбурі дерева.
Міні-експедиції допомагають дослідникам природи переконатися, що пуп’янки соняшника завжди повертаються за Сонцем. Вони супроводжують небесне світило, поки не почнуть перетворюватися на квітку. Листярослини буде продовжувати супроводжувати Сонце.
Спостерігаючи за соняшником, козачата пересвідчилися, що він ніколи не повертає свою золотаву квітку за Сонцем. Тепер вони перевіряють на практиці окремі наукові факти з життя рослин і народні прикмети.Допомагає їм робити відкриття мудра вчителька.
Військовий старшина Михайло Лях навчає козачат у козацькому сквері ім. П. Калнишевського, як визначати види кленів: канадського, широколистого й вузьколистого за кольором, формою і розміром листка та його черешка.
Для козаків квітка ліщини – символ безупинної цілеспрямованості.Навесні, коли ще лежить сніг, вона протискуєтьсячерез туге сплетіння бруньки ніжними рожевими рильцями. У житті так пробиваючись, і камінь ти проб’єш.
Совеня, що зустрілося козачатам на стежині пізнання, виявило здатність постояти за себе. Воно настовбурчило пір’я, розпустило крила, змахнуло ними, загрозливо заклацало дзьобом і зашипіло, немов змія. Коли відчуло, що загрози немає, дозволило собою помилуватися.
| 